Будівельне сміття в Києві: статистика, факти та рішення

Вивезення будівельного сміття було і залишається актуальним питанням для мешканців Києва. Розуміння правил та норм є ключовим аспектом, що дозволяє правильно утилізувати відходи. Однак незмінно виникає питання про те, як краще та правильніше вчинити з будівельним сміттям та куди звернутися.

З якими проблемами стикаються люди і що каже статистика?

Актуальні проблеми

Екологічна ситуація у світі стає надзвичайно гострою. Особливо це стосується таких великих міст як Київ. Обсяги будівельних та інших відходів рік у рік продовжують зростати, що не тільки негативно впливає на навколишнє середовище, а й створює значне навантаження на інфраструктуру.

Відповідно до відомостей, отриманих з екологічних служб, щороку у столиці утворюється від 3 до 4 і навіть більше мільйонів тонн будівельного сміття. При цьому близько половини з них складають бетон, цеглу та різні будівельні блоки, терміни розкладання яких обчислюються сотнею, а часом і більшим числом років. Протягом усього цього періоду відходи продовжують виділяти небезпечні для людини та екології речовини, оскільки такі матеріали містять ртуть, ксенон, свинець та інші хімічні сполуки. Що ж до інших видів будівельного сміття, їх кількість відповідає наступним показникам:

• 20% припадає на дерево та пластик;
• 15% – на металеві матеріали (включаючи арматуру, цвяхи, дріт);
• 10% – на інші будівельні відходи (скло, гіпсокартон, утеплювачі тощо).

Також 5% становлять особливо небезпечні будівельні відходи, які потребують спеціальної утилізації. До них відносяться розчинники, фарба, азбест та інші речовини.

Враховуючи зростаючу кількість відходів, лише 40-50% із них справді утилізується спеціалізованими компаніями на обладнаних полігонах згідно із законом. В результаті 50-60%, що залишилися, або просто скидаються на смітник/стихійні звалища, або ж переробляються. Все це призводить до погіршення екологічної ситуації та серйозних штрафів.

Питання переробки та утилізації

Першою причиною необхідності утилізації та переробки є екологія. Існують й інші причини, серед яких:

• Мінімізація навантаження на полігони. Спецполігони існують, але їхній простір не нескінченний. Рано чи пізно без утилізації та переробки вони повністю заповняться, а наступні відходи викидати буде нікуди.
• Дотримання законодавчих норм. Існують закони, які суворо регулюють вивіз будівельного сміття. Правильна утилізація та переробка дозволяють уникнути порушень та адміністративних штрафів.
• Економія ресурсів. Оскільки багато матеріалів піддаються переробці, їх можна використати вдруге. В результаті потреба у видобутку нової сировини знижується, що дозволяє уникнути виснаження важливих ресурсів.
• Поліпшення інфраструктури міста. Багато матеріалів, що піддаються переробці, можуть бути використані для благоустрою міста.
• Вигода з погляду економіки. За рахунок переробки окремих матеріалів з’являється можливість компенсувати частину витрат на утилізацію.

Незважаючи на обґрунтовану необхідність утилізувати та переробляти будівельне сміття, ми неминуче стикаємося з низкою значних складнощів:

• Висока ціна. Процеси переробки та утилізації матеріалів вимагають чималих вкладень. Наприклад, утилізувати бетон і цеглу коштуватиме 300 грн. за кубометр. Також ці матеріали можуть бути перероблені для повторного використання в будівництві. Дерево можна переробити на тріску/паливо, а утилізація коштуватиме в середньому від 150 до 300 грн. за 1 м3. Щодо металу, його можна здавати в пункти прийому, а його переробка приносить додатковий прибуток.
• Відсутність системності сортування. У нашій країні люди лише починають замислюватися про необхідність сортувати сміття. Найчастіше будівельне сміття фасується абияк, що не тільки ускладнює переробку, а й вимагає витрат на сортування.
• Нестача інфраструктури. Хоча нині у Києві є спеціальні полігони, переробних підприємств все ж таки не вистачає, що створює завантаженість вищезгаданих полігонів.
• Низький рівень поінформованості населення. Не кожен знає, що існують правила утилізації будівельних відходів, а також підприємства з переробки. В результаті можуть утворюватися стихійні звалища.
• Недолік контролю. Незважаючи на існуючі законодавчі норми, з боку держави існує мінімальний контроль за коректною утилізацією будівельних відходів. В результаті багато людей недбало ставляться до цього питання і не тільки не дотримуються букви закону, але і не знають його.

Загалом наразі необхідно наголосити на підвищенні обізнаності населення про закони щодо утилізації та сортування, сприяти розширенню інфраструктури для переробки та утилізації сміття, а також посилити контроль за виконанням існуючих правил.

Вивіз сміття у різних частинах Києва

Київ — густонаселений мегаполіс, де постійно зводяться нові будинки та реставруються старі. До того ж, люди, прагнучи поліпшення житлових умов, часто роблять ремонти, перепланування і проводять інші роботи, у яких утворюється будівельне сміття.

Ситуація з кількістю сміття у різних районах дещо відрізняється. Наприклад, у Дарницькому та Голосіївському спостерігається найбільше вивезення будівельних відходів, оскільки тут відбувається активне будівництво нових житлових комплексів та будинків. Не сильно відстають від них Оболонь, Позняки та Троєщина. Ці райони сповнені великими житловими масивами, у зв’язку з чим спостерігаються часті ремонти. У центральних районах міста (Печерському, Шевченківському) будівельного сміття менше, проте й тут є проблема його вивезення. Це пов’язано з високою густиною забудови та історично вузькими вуличками, які створюють труднощі при вивезенні відходів. Також тут немає простору навіть для тимчасового зберігання сміття.

Залежно від обсягів, будівельне сміття у Києві вивозиться:

• мішками (невеликі обсяги відходів до 1 кубометра утилізуються в мішках через пункти прийому або вивозяться на звалище);
• контейнерами (для вивезення сміття обсягом від 1 до 5 кубометрів вивіз здійснюється в бункерах, що є методом, що найчастіше використовується в центральних районах);
• самоскидами (при об’ємах понад 5 кубометрів знадобиться спецтехніка).

Найчастіше (у 50-60% випадків) кияни користуються послугами професійних компаній. Вони аргументують це можливістю швидко позбутися сміття, не морочитися пошуками полігону, а також не нарватися на штраф. При цьому все ще досить багато людей (30-40%) воліють самостійно справлятися з будівельними відходами. Зазвичай це пов’язано з їх невеликою кількістю та можливістю самостійно вивезти їх у мішках.

Приймаємо обдумане рішення

Щоб визначитися, яким чином краще вивезти сміття, важливо врахувати всі нюанси. До них відносяться:

• об’єми та габарити відходів;
• наявність відповідного транспорту;
• знання правил утилізації будівельного сміття;
• знання місцезнаходження полігонів

Не менш важливо розуміти, скільки коштуватиме послуга. Загалом утилізувати будівельні відходи можна швидко та бюджетно. На сьогоднішній день цінова політика така:

• вивіз у мішках: 50-100 грн./мішок, залежно від виду/об’єму сміття;
• вивіз контейнером: 1500-5000 грн., Залежно від об’єму (8, 10, 15 і більше кубометрів);
• вивіз самоскидом: від 3000 грн., Залежно від обсягу.

При цьому від вас потрібні мінімальні зусилля, а сміття буде гарантовано утилізовано правильно та у зручний для вас час. Головне – знайти надійну професійну компанію.

Приймаючи рішення, необхідно розуміти наслідки некоректного вивозу сміття і його скидання в неналежних місцях. грн., і може передбачатися навіть кримінальна відповідальність.